noriОземпік і Мунджаро для схуднення: клінічні дані, механізм і ризики GLP-1 терапії
Питання «як схуднути» перестало бути темою лише для фітнес-журналів — воно стало питанням фармакології, ендокринології та особистого вибору. У 2025–2026 роках мільйони людей у світі вагаються між щотижневою ін'єкцією семаглутиду чи тирзепатиду та класичним дефіцитом калорій із силовими тренуваннями. І відповідь на питання «як швидко схуднути та не нашкодити здоров'ю» не така очевидна, як здається з соцмереж. Клінічні випробування STEP та SURMOUNT показали втрату ваги 15–22% — рівень, недосяжний без хірургії ще п'ять років тому. Але ті самі дослідження свідчать: після відміни препарату люди повертають дві третини втраченої ваги. Це не чарівна пігулка — це хронічна терапія. У цій статті ми детально розберемо, як насправді працює схуднення з точки зору фізіології, чим відрізняються GLP-1 препарати від природного підходу, і що каже наука про комбінацію методів.
Стаття не рекламує жоден метод. Наша мета — дати вам достатньо перевіреної інформації, щоб ви разом із лікарем могли прийняти обґрунтоване рішення.
Чому схуднення — це складніше, ніж здається
Ожиріння визнане ВООЗ хронічним захворюванням, а не питанням «сили волі». Тіло людини має потужні механізми захисту накопиченого жиру — від зниження базового метаболізму до зміни рівня грелину та лептину. Коли ви втрачаєте 10% ваги, ваш організм починає «економити» в середньому 300–500 ккал на день, що підтвердило знамените дослідження учасників шоу «The Biggest Loser»: метаболічна адаптація у них зберігалася навіть через 6 років після зйомок.
Саме тому в 2021–2024 роках вибухнула популярність агоністів рецепторів GLP-1 — семаглутиду (Ozempic, Wegovy) і тирзепатиду (Mounjaro, Zepbound). Ці препарати вперше в історії фармакології забезпечили втрату ваги, порівнянну з баріатричною хірургією. Однак разом із ними прийшли нові запитання: чи безпечні вони довгостроково? Що відбувається після відміни? Чи втрачається м'язова маса? І чи не забули ми про старі добрі базові принципи — дефіцит калорій, білок, силові тренування, сон?
Ця стаття — спроба дати чесну, наукову відповідь на всі ці питання.
Як насправді працює схуднення — фундаментальна фізіологія
Профіцит та дефіцит калорій: основа основ
Схуднення підпорядковується першому закону термодинаміки: якщо ви споживаєте менше енергії, ніж витрачаєте, тіло використовує запаси — переважно жир. Це називається дефіцит калорій. Якщо споживаєте більше — утворюється профіцит, і надлишок зберігається у вигляді жирової тканини.
Зміна маси тіла = Споживана енергія − Витрачена енергія
Проте, як детально показав Кевін Холл у журналі Lancet (2011), людське тіло — не калориметр. Воно адаптується. Тому питання «скільки їсти» потребує точніших розрахунків.
BMR, TDEE і як їх порахувати
BMR (Basal Metabolic Rate) — базовий метаболізм, тобто кількість калорій, яку ваше тіло спалює в повному спокої, лежачи на дивані цілий день. Це витрати на роботу серця, дихання, підтримку температури.
TDEE (Total Daily Energy Expenditure) — це ваші загальні добові витрати енергії, що включають BMR плюс усю фізичну активність.
Найточнішим вважається рівняння Mifflin-St Jeor, опубліковане в American Journal of Clinical Nutrition у 1990 році. Систематичний огляд Frankenfield et al. (2005) підтвердив, що саме воно дає найменшу похибку (у межах 10% від виміряного непрямою калориметрією). Для чоловіків: BMR = 10 × вага(кг) + 6,25 × зріст(см) − 5 × вік(роки) + 5. Для жінок: BMR = 10 × вага(кг) + 6,25 × зріст(см) − 5 × вік(роки) − 161.
Далі BMR множать на коефіцієнт активності, щоб отримати TDEE. Сидячий спосіб життя (офіс, майже без спорту) — коефіцієнт 1,2. Легка активність (тренування 1–3 дні на тиждень) — 1,375. Помірна активність (тренування 3–5 днів) — 1,55. Висока активність (інтенсивні тренування 6–7 днів) — 1,725. Дуже висока (фізична робота + тренування щодня) — 1,9.
Старіше рівняння Harris–Benedict (1919) у модифікації Roza–Shizgal (1984) також використовується, але дає дещо більшу похибку. Якщо хочете точніший динамічний прогноз, скористайтеся офіційним калькулятором NIH Body Weight Planner — він моделює метаболічну адаптацію з часом.
Чому «1 кг жиру = 7700 ккал» — це спрощення
У 1958 році Макс Вішнофскі опублікував у AJCN свою знамениту формулу: щоб втратити 1 фунт жиру, потрібен дефіцит 3500 ккал. У перерахунку це 7700 ккал на 1 кг жиру. І хоча ця цифра досі використовується у дієтології, сучасні роботи Кевіна Холла (NIH) показали, що вона суттєво завищує прогноз довгострокової втрати ваги.
Чому? Бо з часом базовий метаболізм знижується — менше тіла = менше калорій треба. NEAT (нефізкультурна активність) падає — ви несвідомо менше рухаєтесь. Гормональний профіль змінюється — росте грелін, падає лептин. Реальне «правило» для перших тижнів — ближче до 4858 ккал на 1 кг маси тіла, як показали виміри Heymsfield et al. (2012), бо ви втрачаєте не чистий жир, а суміш води, глікогену, м'язів і жиру. Практичний висновок: дефіцит 500 ккал/день не дасть вам мінус 2 кг на місяць у довгостроковій перспективі — він дасть приблизно 1–1,5 кг і буде плавно сповільнюватись.
Що саме ми втрачаємо, коли схуднемо
Вага на вагах — погана метрика. Бо «мінус 5 кг за тиждень» у перші дні дієти — це переважно не жир.
Вода та глікоген: перший «обман»
У м'язах і печінці людина зберігає близько 400–500 г глікогену — це форма зберігання вуглеводів. Кожен грам глікогену зв'язує приблизно 3 г води, як показало дослідження Fernández-Elías et al. (2015). Тому коли ви починаєте низьковуглеводну дієту, перші 1–3 кг — це вичерпання глікогенових запасів і пов'язаної води. Саме тому кето дієта дає швидкий початковий ефект, який потім різко сповільнюється.
Жирова тканина — наша справжня ціль
Після 2–3 тижнів ваша пропорція втрати змінюється. Згідно з даними Heymsfield et al. (2012), на 24-му тижні дієти частка втраченої безжирової маси (м'язи, органи, вода) у чоловіків знижується з 60% до 35%, у жінок — з 50% до 24%. Решта — жир. Це фізіологічна норма.
М'язова маса: катаболізм, якого ми боїмося
Коли в організмі тривалий дефіцит енергії, він починає розщеплювати не лише жир, а й білок із м'язів для глюконеогенезу. Це катаболізм, і він погіршує швидкість метаболізму (м'язи «палять» більше калорій навіть у спокої); функціональну силу, поставу; довгостроковий контроль ваги (після відновлення харчування жир повертається швидше, ніж м'язи); якість життя у старості (саркопенія).
Класичне дослідження Longland et al. (2016) у AJCN чудово ілюструє, як білок і силові рятують м'язи навіть при жорсткому 40%-му дефіциті: група з 2,4 г білка/кг не просто зберегла м'язи — вона додала 1,2 кг безжирової маси та втратила на 1,3 кг більше жиру, ніж група з 1,2 г/кг.
Скільки білка потрібно?
Найавторитетніша позиція — ISSN Position Stand (Jäger et al., 2017): для активних людей у дефіциті оптимальним є 1,6–2,2 г білка на кг маси тіла, розподіленим на 3–4 прийоми по 25–40 г. Систематичний огляд Morton et al. (2018, BJSM) підтвердив, що збільшення білка понад 1,62 г/кг при звичайних умовах не дає додаткових приростів м'язів, але у дефіциті планку часто піднімають до 2,3–3,1 г/кг знежиреної маси (рекомендації Helms et al., 2014).
Метод 1: Оземпік для схуднення (семаглутид)
Як працює механізм GLP-1
Оземпік — це агоніст рецепторів GLP-1 (глюкагоноподібного пептиду-1). Семаглутид на 94% повторює людський GLP-1, але стійкіший до ферментного розщеплення, тому одна ін'єкція діє тиждень.
Згідно з оглядом у American Journal of Medicine (2025), механізм дії Ozempic для схуднення має центральну та периферичну складові. У мозку: активує GLP-1 рецептори в гіпоталамусі, стовбурі мозку й центрах винагороди (VTA, nucleus accumbens) — знижується апетит, зменшується тяга до їжі, зростає відчуття насичення. У ШКТ: сповільнює евакуацію їжі зі шлунка — ви довше почуваєтесь ситими. У підшлунковій: підсилює глюкозозалежну секрецію інсуліну, пригнічує глюкагон.
Результат — ви просто їсте менше. Витрати енергії майже не змінюються; весь ефект — через зниження споживання.
Клінічні випробування STEP
Програма досліджень STEP (Semaglutide Treatment Effect in People with Obesity) стала золотим стандартом доказів. STEP 1 (NEJM, 2021) — 1961 дорослих з ожирінням без діабету, 68 тижнів: середня втрата ваги −14,9% (плацебо −2,4%). STEP 2 (Lancet, 2021) — 1210 пацієнтів з ЦД2, 68 тижнів: −9,6% (плацебо −3,4%). STEP 3 (JAMA, 2021) — 611 з інтенсивною поведінковою терапією, 68 тижнів: −16,0% (плацебо −5,7%). STEP 4 (JAMA, 2021) — 803 пацієнти після 20-тижневого run-in, 48 тижнів: продовження −7,9%, плацебо +6,9%. STEP 5 (Nature Medicine, 2022) — 304 пацієнти, 2 роки: −15,2% (плацебо −2,6%).
У STEP 1 86,4% пацієнтів на семаглутиді втратили ≥5% ваги, а 50,5% — понад 15%. При цьому STEP 5 довів, що втрата зберігається 2 роки за умови безперервного прийому.
Окремого згадування заслуговує SELECT trial (NEJM, 2023) — 17 604 пацієнтів без діабету, але із серцево-судинними захворюваннями. Семаглутид знизив ризик серйозних кардіальних подій (інфаркт, інсульт, смерть) на 20%. Це перша фармакологічна відповідь проти обох проблем — ожиріння та серцево-судинного ризику — одночасно.
Позитивні аспекти
Висока ефективність: середня втрата 14–16%, що раніше досягалося лише операцією. Зниження апетиту: зменшує «харчовий шум» — нав'язливі думки про їжу. Серцево-судинна користь: доведено в SELECT. Покращення рівня цукру, тиску, тригліцеридів. Зручність: одна ін'єкція на тиждень.
Негативні аспекти та побічні ефекти
У STEP 1 74,2% учасників на семаглутиді мали хоча б одну шлунково-кишкову побічну реакцію. Нудота: 44,2% (проти 17,4% у плацебо). Діарея: 31,5%. Блювання: близько 24%. Закреп: близько 24%. Відмова від лікування через побічні реакції: 4,5%.
У 2023 році FDA оновила інструкцію Ozempic, додавши попередження про ілеус (кишкову непрохідність) на основі постмаркетингових даних FAERS. Станом на 2025–2026 роки у США триває багатостороння судова тяжба (MDL 3094), де близько 2900 позивачів стверджують, що препарат спричинив гастропарез, ілеус або циклічне блювання.
«Oзeмпік-обличчя» — так у медіа назвали швидку втрату підшкірного жиру обличчя, яка робить пацієнтів візуально старшими. Це не пряма дія ліків, а наслідок надто швидкої втрати ваги зі зниженням еластичності шкіри.
Найважливіший мінус — втрата м'язової маси. У DEXA-підсортуванні STEP 1 (140 пацієнтів) загальна втрата ваги становила 15%, з них: жирова маса −19,3%; вісцеральний жир −27,4%; безжирова (м'язова) маса −9,7%. Тобто приблизно 39% усієї втраченої ваги — це не жир. Для літніх людей або тих, хто вже має саркопенію, це серйозна проблема.
Ребаунд після відміни: STEP 1 extension study через рік після припинення лікування зафіксував повернення 11,6 процентних пунктів (≈ дві третини) втраченої ваги. STEP 4 ще категоричніший: уже через 48 тижнів без препарату пацієнти набрали +6,9%. Висновок авторів буквально — «ожиріння хронічне і потребує безперервної терапії».
Рідкісні, але серйозні застереження з інструкції FDA: медулярний рак щитоподібної (у гризунів), гострий панкреатит (0,3/100 пацієнто-років), холелітіаз, NAION (передня ішемічна оптична нейропатія), ризик аспірації під анестезією.
Для кого призначений і скільки коштує
FDA схвалив Ozempic (2017) для цукрового діабету 2 типу та Wegovy (2021, та сама молекула в дозі 2,4 мг) для хронічного контролю ваги при ІМТ ≥30 або ≥27 з супутнім захворюванням (гіпертонія, дисліпідемія, ЦД2).
У США станом на кінець 2025 року прейскурантна ціна Wegovy — близько $1349/місяць, але Novo Nordisk знизив самооплатну вартість до $199–$349/місяць. В Європі ціни варіюються: Німеччина — здебільшого власний кошт; Польща — ≈94 € без пільг; Португалія — ≈245 € за ін'єкцію. В Україні Оземпік зареєстрований і доступний у аптеках за рецептом; роздрібна ціна коливається в межах 4500–6500 грн за шприц-ручку залежно від дози та поставок. Wegovy в Україні доступний обмежено.
Метод 2: Мунджаро — схуднення на тирзепатиді
Мунджаро для схуднення — наступний крок після семаглутиду. Розберемо, чому клінічні дані показують, що тирзепатид випереджає попередника.
Подвійний механізм GIP/GLP-1
На відміну від семаглутиду, тирзепатид — це перший у класі подвійний агоніст двох рецепторів: GLP-1 і GIP (глюкозозалежний інсулінотропний пептид). Як показала робота Coskun et al. у JCI Insight, молекула має «зміщений профіль»: з GIP-рецептором вона зв'язується так само міцно, як природний GIP, а з GLP-1 — у ~5 разів слабше. Це не помилка дизайну, а свідома стратегія: GIP посилює апетит-регуляцію та метаболічну гнучкість, доповнюючи GLP-1 ефект.
Результат — ще більший вплив на апетит і жировий обмін, із порівняно кращим співвідношенням втрати жиру до м'язів.
Клінічні випробування SURMOUNT
SURMOUNT-1 (NEJM, 2022) — 2539 дорослих з ожирінням без ЦД, 72 тижні: 5 мг −15,0%; 10 мг −19,5%; 15 мг −20,9%; плацебо −3,1%. SURMOUNT-2 (Lancet, 2023) — 938 із ЦД2, 72 тижні: 15 мг −15,7%; плацебо −3,3%. SURMOUNT-3 (Nature Medicine, 2023) — 579 після 12-тижневого лайфстайл-старту, 72 тижні: −26,6% сумарно, −18,4% на тирзепатиді. SURMOUNT-4 (JAMA, 2024) — 670 після 36-тижневого run-in, 52 тижні: продовження −5,5%; плацебо +14,0%. SURMOUNT-1 3 роки (NEJM, 2025) — 1032 із предіабетом, 176 тижнів: стійка втрата + зниження ризику розвитку ЦД2.
У SURMOUNT-1 57% пацієнтів на дозі 15 мг досягли втрати ≥20% — рівень, порівнянний із шлунковим шунтуванням. А SURMOUNT-3 (коли тирзепатид додавали після успішного лайфстайл-старту) показав приголомшливі 26,6% сумарної втрати ваги.
Прямий двобій із семаглутидом: SURMOUNT-5
У 2025 році NEJM опублікував SURMOUNT-5 (Aronne et al.) — перше пряме порівняння двох препаратів у 751 пацієнта протягом 72 тижнів. Результати: середня втрата ваги — тирзепатид −20,2% проти семаглутиду −13,7%. У кілограмах: −22,8 кг проти −15,0 кг. Зменшення талії: −18,4 см проти −13,0 см. Частка з втратою ≥25%: 31,6% проти 16,1%.
Тирзепатид забезпечив на ~47% більшу середню втрату ваги і кращий профіль переносимості — припинення через шлунково-кишкові реакції склало лише 2,7% (проти 5,6% у семаглутиду).
Позитивні та негативні аспекти
Плюси: найбільша ефективність серед усіх несиругічних методів, доведена in vivo. Кращий фат-лін профіль: у SURMOUNT-1 співвідношення втрати жиру до м'язів ≈ 3:1 (33,9% жиру проти 10,9% безжирової маси). Схвалений також для обструктивного апное сну (FDA, 2024).
Мінуси: профіль побічних реакцій схожий на семаглутид — нудота (24–33%), діарея, блювання, закрепи. У SURMOUNT-3 відмова від лікування через побічки досягала 10,5% при інтенсивному лайфстайл-режимі. Ребаунд у SURMOUNT-4 був навіть драматичніший: після відміни за рік 82,5% пацієнтів повернули ≥25% втраченої ваги (пост-хок аналіз Horn et al., JAMA Intern Med 2025). Ті самі застереження: медулярний рак щитоподібної (у щурів), панкреатит, жовчнокам'яна хвороба (2,9% vs 0,7% у 3-річному аналізі). Обмежена доступність в Україні та частині Європи.
Для кого і скільки коштує
Mounjaro (2022) — для ЦД2. Zepbound (2023) — для хронічного контролю ваги при ІМТ ≥30 або ≥27 з коморбідністю. Дозування: стартова 2,5 мг, підтримуюча 5/7,5/10/12,5/15 мг щотижня. У США з грудня 2025 року Lilly встановила прямі самооплатні ціни: від $299/міс (стартова) до $449/міс (повні дози) через LillyDirect. В Україні Мунджаро офіційно зареєстрований, однак пропозиція та ціни нестабільні.
Порівняння Оземпік і Мунджаро
У 2025 році NEJM опублікував SURMOUNT-5 (Aronne et al.) — перше пряме порівняння двох препаратів у 751 пацієнта протягом 72 тижнів. Результати: середня втрата ваги — тирзепатид −20,2% проти семаглутиду −13,7%. У кілограмах: −22,8 кг проти −15,0 кг. Зменшення талії: −18,4 см проти −13,0 см. Частка з втратою ≥25%: 31,6% проти 16,1%. Тирзепатид забезпечив на ~47% більшу середню втрату ваги і кращий профіль переносимості — припинення через шлунково-кишкові реакції склало лише 2,7% (проти 5,6% у семаглутиду).
Оземпік (семаглутид): середня втрата за рік 14–17%, максимум ~20% у STEP 3, вартість $200–$1300/міс, збереження м'язів помірне (40% втрат — м'язи), ребаунд після відміни ~67% за рік, показаний при ІМТ ≥30 або ≥27+ коморбідність, потребує хронічного прийому. Мунджаро (тирзепатид): середня втрата 19–22%, максимум ~26% у SURMOUNT-3, вартість $300–$1000/міс, збереження м'язів краще (25–30% — м'язи), ребаунд після відміни 82,5% за рік, показаний при ІМТ ≥30 або ≥27+ + апное, також потребує хронічного прийому.
Часті питання (FAQ)
Чи безпечний Оземпік для схуднення?
У межах схвалених показань і під наглядом лікаря — так, відповідно до FDA label. Протипоказання: особиста/сімейна історія медулярного раку щитоподібної залози, MEN 2, важкий гастропарез, вагітність. «Безпечний» не означає «без наслідків» — близько 4,5% пацієнтів припиняють через побічки.
Чи справді Мунджаро ефективніший за Оземпік?
Так, у прямому порівнянні SURMOUNT-5 (NEJM, 2025) тирзепатид перевершив семаглутид на ~47% за середньою втратою ваги. Також кращий профіль переносимості.
Що станеться, якщо припинити ін'єкції?
Через рік-два повертається 60–80% втраченої ваги, якщо не підтримувати стиль життя, як показало STEP 1 extension. Це не «провал» препарату — це природа хронічного захворювання.
Чи підходить мені GLP-1 препарат?
Це рішення лікаря-ендокринолога після обстеження. Загалом показаний при ІМТ ≥30 або ≥27 + коморбідність (ЦД2, гіпертонія, апное, дисліпідемія). Не рекомендований при ІМТ <27 без чітких медичних показань.
Чи можна поєднувати GLP-1 препарат із вправами?
Так — і саме так рекомендують. Дослідження S-LITE (Lundgren et al., NEJM 2021) показало, що комбінація ліраглутиду з вправами дала −9,5 кг, тоді як препарат окремо — лише −6,8 кг. Крім того, вправи зберігали м'язову масу, яку препарат у монотерапії втрачав. Силові тренування ≥2–3 рази на тиждень і білок 1,6–2,2 г/кг — обов'язкові умови для тих, хто приймає GLP-1.
Висновок
GLP-1 препарати — Оземпік і Мунджаро — справжній прорив у фармакології ожиріння. Клінічні дані STEP і SURMOUNT не залишають сумнівів: ефективність на рівні баріатричної хірургії, доведена серцево-судинна користь (SELECT), підтверджена безпека при дотриманні показань. Але це хронічна терапія, а не курс лікування. Після відміни повертається 67–82% ваги. Побічні ефекти реальні — ШКТ симптоми у 74% пацієнтів. М'язова маса знижується у середньому на 9–11% від загальних втрат.
Рішення про початок GLP-1 терапії — медичне, не маркетингове. Якщо ваш лікар схвалив — не забудьте про силові тренування і достатній білок: саме це визначає, чи втрачаєте ви жир чи м'язи. Про дієту, вправи і практичний план схуднення без фармпрепаратів читайте в окремій статті.
Джерела
2. Davies M, et al. Semaglutide 2.4 mg once a week — STEP 2. Lancet. 2021;397:971-984.
4. Rubino D, et al. STEP 4 — Weight Loss Maintenance. JAMA. 2021;325(14):1414-1425.
5. Garvey WT, et al. STEP 5 — Two-year effects of semaglutide. Nature Medicine. 2022;28:2083-2091.
8. FDA. Ozempic (semaglutide) Prescribing Information, 2025.
9. STEP 1 DEXA sub-study — Impact of Semaglutide on Body Composition. J Endocr Soc. 2021.
10. Jastreboff AM, et al. SURMOUNT-1 — Tirzepatide for Obesity. N Engl J Med. 2022;387:205-216.
11. Garvey WT, et al. SURMOUNT-2 — Tirzepatide in Type 2 Diabetes. Lancet. 2023.
12. Wadden TA, et al. SURMOUNT-3 — Tirzepatide after lifestyle intervention. Nature Medicine. 2023.
13. Aronne LJ, et al. SURMOUNT-4 — Tirzepatide weight maintenance. JAMA. 2024;331(1):38-48.
14. Aronne LJ, et al. SURMOUNT-5 — Tirzepatide vs Semaglutide. N Engl J Med. 2025;393:26-36.
16. FDA. Zepbound (tirzepatide) Prescribing Information, 2024.
19. Mehdi SF, et al. Mechanisms of GLP-1 Receptor Agonist-Induced Weight Loss. Am J Med. 2025.